МОРИНЦІ. КУЛЬТУРА І СЕЛО.

ТАЛАНТИ ТВОЇ, УКРАЇНО

Творчість Станіслава Суржка



Станіслав Володимирович Суржко

 

Народився, виріс, живе і працює в с.Моринці, Звенигородського району на Черкащині.

8 Травня 1861 року було викуплено домовину з тілом Т.Г.Шевченка на Смоленському цвинтарі  в Пербурзі. Від Петербургу до Москви везли залізною дорогою. Від Москви до Києва на переставних конях. З Києва до Канева "Чайкою" де і було перепоховано великого поета 22 

 травня 1861 року.

 

 ОСТАННЯ ПУТЬ

 

 

Остання путь, повернення додому в Україну,

Коли співають солов*ї, зозулі вже кують.

 Нажаль ти повернувся в домовині,

У степ широкий де вітри гудуть.

 

Дніпро де хвилями ласкаво гладить кручі

 Вишневий сад цвіте і бджоли де гудуть,

Не можеш ти побачить і почути

Як по тобі скорбить наш український люд.

 

 Тарасе! Батьку наш, учителю пророку,

 Ти вічно житимеш, бо наш ти бачиш путь

 Твоє творіння вічно буде жити

 Ти Україна є, ти вічна її суть!

 

 

 8.05.2011 року. Санкт-Петербург 

 

 

 

МИ ЗЕМЛЯКИ.

 

 

Я народивсь в тім мальовничому селі

Де вперше голос свій подав Тарас

І полум'я тепла його яскравої зорі

Живе в серцях і надихає нас.

 

Я гордий тим, що склалася так доля

Я гордий тим, що з ним ми земляки

Коли виходжу вранці я у поле

То вдалині шепочуть топольки.

 

Шепочуть, і говорять тихо з полем

Про волю, незалежність й Заповіт

Про те, чому зжимає серце болем

Про те, щоб лунав навколо сміх.

 

Тож будьмо гідні імені Тараса

Його ідею понесем в віки

На всіх, хай континентах різні раси

Повторюють Шевченкові рядки.

 

С.Суржко 

 

 Вечір на дворі сивіє

Катря ставить на стіл уже миску

Щоб вечеряти сіла сім'я

За одно ще й колише колиску.

 

В тій колисці Тарасик лежить

Щось мурлика тихенько дрімає

І не зна Катерина як буде він жить

І що слава його на всей світ пролунає.

 

Та колиска висить у хатині отій

Що стояла отам край села

Де вишні цвітуть і по нині

Й люди славлять в піснях кобзаря.

 

Ця колиска є колискою нації

В ній тарас бачив мріяні сни

Їдуть з різних країн делегацїї

Щоб до неї уклін донести.

 

І коли ця колиска у Моринцях

У селі де Тарас народивсь

Ми пройдем по зелених околицях

І прихилимо голови вниз.

 

Уклонившись колисці і хаті

і селові і людям отім. 

 

С.В.Суржко 

 

 



Обновлен 24 мая 2013. Создан 23 мая 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Яндекс.Метрика Счетчик посетителей онлайн